Сусід підвіз тебе вночі до лікарні.
Колега тиждень тягнула твою роботу, поки ти хворів.
Ліля три суботи поспіль варила на волонтерській кухні.
Ти сказав «дякую». Через місяць про це пам'ятаєте лише ви двоє. Через рік, може, ніхто.
DzenQ лишає слід. Ти пишеш кілька слів і ставиш підпис, а в людини залишається лист: хто, коли і за що їй вдячний. А в тебе — щоденник того, кому ти вдячний сам.